Колектив заводу самовіддано працював, забезпечуючи стабільну роботу заводу. В селі також функціонував відгодівельний комплекс радгоспу, де налічувалося 5 тисяч голів ВРХ. Брага, яку виробляв завод, використовувалася як незамінний корм для тварин. Крім того, брага постачалася підсобним господарствам місцевого населення і сіл навколо.

Колектив заводу був стабільним, і майже всі працівники, які прийшли на відновлення заводу в 1944 році, успішно працювали до виходу на пенсію з одним записом у трудовій книжці. Багатьох працівників нагороджено урядовими відзнаками за їх досягнення в праці.

На початку 80-х років відбулося омолодження колективу заводу, оскільки багато заслужених працівників вийшли на пенсію, передавши свій досвід молодшому поколінню.

У 1981 році директором заводу була призначена Борщовецька Галина Савелівна, яка очолювала завод до грудня 1995 року.

Протягом 80-х років розпочалась боротьба з алкоголем, через що завод був закритий і знову відкритий. Колектив зробив усе можливе для збереження підприємства, яке їм було дорого.

Колективом заводу, за рахунок прибутку в 1986-87 роках, був побудований крохмальний цех з метою паралельної роботи зі спиртовим цехом. Незважаючи на те, що крохмальний цех не запрацював, спиртове виробництво було врятовано.

У 90-х роках крохмальний цех був переобладнаний у лікеро-горілчаний цех. Було закуплено та встановлено нове обладнання, і горілчаний цех розпочав свою роботу у 1996 році. Продукція цього цеху славилася високою якістю і мала попит на ринку. Однак, конкурувати з великими заводами було надто складно, і цех був законсервований на даний момент.

У 1990 році на заводі було освоєно виробництво екстракту хмелю, який поставлявся на пивоварні заводи. Але через введення акцизного збору на спирт, що використовується у виробництві екстракту, ціна екстракту значно зросла. Раціоналізатори заводу ставили перед собою мету відділяти в процесі виготовлення екстракту також масло хмелю, і в невеликих дозах їм це вдалося. Проте незабаром цей цех також був законсервований.

У 1995-96 роках було побудовано та закуплено обладнання для вуглекислого цеху. Зараз на цьому місці знаходиться матеріальний склад.

Керівництвом та колективом заводу було прийнято рішення про збільшення потужності заводу до 3000 дал. на добу. За рахунок власних коштів було побудовано нове приміщення апаратного відділення, а також було закуплено новий мідний БРА потужністю 3000 дал. Це БРА було закуплено в Тамбові за валюту.

30 грудня 1996 року був прийнятий в експлуатацію газопровід, який будувався протягом 2 років (1995-1996 роки). А 17 березня 1997 року газ був пропущений, і котельня була переведена на газове паливо.

Паралельно з виробництвом, велика увага приділялась соціальному життю колективу заводу. У період з 1980 до 1994 року було побудовано три житлові будинки з усіма зручностями, включаючи 3-поверховий, 2-поверховий та одно-поверховий будинки.

У 1987 році був зведений новий клуб, у 1993 році відкрито нову їдальню, а в 1995 році було побудовано нове заводське управління.

Завод неустанно розвивався, здійснюючи розширення потужностей та модернізацію виробничих процесів, а також забезпечуючи комфортні умови для свого колективу.

Для забезпечення артезіанською водою після аварії на Чорнобильській АЕС було пробурено 5 скважин. На той момент дитячий садок на 45 місць продовжував працювати, а також в селі будувалась церква. Стадіон був упорядкований, а колектив заводу активно брав участь у спортивних змаганнях та художній самодіяльності. Підсобне сільське господарство також розвивалося.

Завод продовжував працювати стабільно, одержуючи прибутки, які вкладалися в виробництво та побутові потреби. У 1995-1996 роках була вироблена максимальна кількість продукції, яка була можлива на діючому обладнанні.

Проте в 1997 році спиртову галузь знову стикалась з проблемами, не залежними від колективу заводу та його керівництва. Завод почав працювати нестабільно. Робота спиртових заводів завжди планувалась концерном "Укрспирт", і продукція відвантажувалась лише по нарядах "Укрспирту". Незважаючи на ці складнощі, саме колектив зберіг підприємство від розкрадання.

У період з травня 1999 до квітня 2005 року та з липня 2006 до березня 2011 року на посаді директора працював Будник Р.П. В цей період було впроваджено схему низькотемпературної розварки сировини, що призвело до економії енергії. Також відбулась часткова реконструкція апаратного відділення з переходом на вакуумну схему.
Було встановлено подрібнювач зерна, що дало можливість переробляти вологу кукурудзу без додаткових витрат на сушку. Це значно покращило ефективність виробництва і знизило витрати на операції. Крім того, у 2011 році пройшла реорганізація спиртової галузі, і завод став Липницьким МПД ДП "Укрспирт", припинивши бути самостійною юридичною особою.

Випускається спирт трьох різних категорій:спирт етиловий ректифікований під брендами "Вища очистка", "Люкс" та "Лідер".

Сучасність

У 2021 році Україна зробила рішучий стрибок від державної монополії на виробництво спиртів – дала початок масштабній реформі спиртової галузі. 
Реформа спиртової галузі відбувалася за двома напрямками: демонополізація виробництва та приватизація державного майна. В кінці 2021 року ТОВ «Сталь груп енерджі» приватизувала шляхом участі в аукціоні через систему прозоро придбала місця провадження діяльності Липницького МПД ДП "Укрспирт" . 
Сьогодні Липницький Спиртовий Завод спеціалізується на виробництві якісного спирту різних видів. Використовуючи натуральні сировинні матеріали та сучасні методи очищення, завод гарантує бездоганну якість своєї продукції, що відповідає всім вимогам стандартів безпеки та якості.
В рамках своєї діяльності, підприємство постійно досліджує ринкові тенденції та вимоги споживачів, щоб задовольнити їх потреби і бути на крок попереду конкурентів. 
Завод також активно співпрацює зі спеціалістами галузі та провідними науковими інститутами, щоб постійно покращувати технології виробництва та забезпечувати високу якість своїх продуктів. Команда професіоналів, що працює на заводі, постійно вдосконалює свої навички і знання, щоб забезпечувати найвищі стандарти якості в усіх етапах виробництва.
Окрім того, Липницький Спиртовий Завод покладає великий акцент на екологічну відповідальність. Виробництво проводиться з дотриманням найсуворіших екологічних стандартів, використовуючи енергоефективні технології та сприяючи збереженню природних ресурсів. Завод активно розробляє та впроваджує програми з відновлення природних екосистем та соціального розвитку регіону.
В рамках своєї діяльності підприємство постійно досліджує ринкові тенденції та вимоги споживачів, щоб задовольнити їх потреби і бути на крок попереду конкурентів.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15